Позашлю́бний зв'язо́к — сексуальні стосунки, в які без примусу вступають люди, що не одружені між собою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позашлюбний — прикметник … Орфографічний словник української мови
копырдяр — позашлюбний … Лемківський Словничок
байстрюк — а/, ч., зневажл., лайл. Позашлюбний син … Український тлумачний словник
бастард — а, ч. 1) заст. Потомство, одержане від схрещування організмів, що належать до різних видів або родів. 2) Позашлюбний син впливової особи … Український тлумачний словник
набіжний — а, е, діал. Позашлюбний (про дитину) … Український тлумачний словник
незаконний — а, е. Який забороняється законом, порушує закон. || Який суперечить законові, йде врозріз із ним. || Не оформлений юридично; позашлюбний … Український тлумачний словник
незаконнонароджений — а, е, розм. 1) Народжений від батьків, що не перебувають у юридично оформленому шлюбі; позашлюбний. 2) перен. Що виник усупереч існуючим правилам, звичайному порядку … Український тлумачний словник
приблудний — а, е, розм. 1) Який випадково опинився де небудь, пристав до когось. || Який прибув звідки небудь; немісцевий, чужий. || Який не має постійного місця проживання. || Який прибився до чужого стада, двору, дому і т. ін. (про тварину). || Здичавілий … Український тлумачний словник
самосійний — а, е. 1) бот., с. г. Який виріс із насіння, що саме висіялося. 2) перен., рідко. Те саме, що самородний 2). 3) у сполуч. зі сл. дитина, син, дочка, перен., заст. Позашлюбний … Український тлумачний словник
